Ваш подвиг будемо пам*ятати

      Не багато лишилось в нас ветеранів Великої Вітчизняної Війни.На жаль  час не лікує їх і їхні спогади про війну ,ось в селі Куяльник живе  відомий на весь район ветеран Степан Іванович Моісеєнко  дуже добрий і поважний вчитель - винахідник, ми не раз писали   про його поранення на війні , життя після війни. 19 березня Степану Івановичу виповнилось 92 роки він вже погано  бачить і дуже погано чує, але 30 березня зустрів бібліотекарів за роботою в своїй тепличці.  Коли б ми до нього не завітали  він завжди зустрічає нас с гумором .Тетяна Григорівна дружина Степана Івановича розповідала нам спогади Степана Івановича про війну. Побажаємо їм всього найкращого здоров*я,спокою  частіше зустрічатись з дочкою і онуками.                                                                                          

       Другий ветеран якого ми провідали 30 березня була Валентина Прокопівна Бабій їй виповнилось також 92 роки 31 січня .Валентина Прокопівна весело зустріла нас,показала серветки зв*язані крючком в шапочці теж зв*язаної своїми руками прочитала напам*ять  новий вірш який вона вчила напередодні:                                                                                                                                                                                    ...Простите нас, что мы еще живем,

               Что топчем землю, воздух потребляем,
               Благополучье ваше оскорбляя,
               Мы ничего взамен не отдаем.
               Простите нам морщины, седину,
               Что ноют по ночам сердца и души,
               Что не забудем мы никак войну--
               И тем покой ваш иногда нарушен.
               Простите нас за то, что ордена
               Хоть раз в году мы все же надеваем,
               Что нас в живых оставила война,
               И мы вам о себе напоминаем.
               Что входим в транспорт часто невпопад,
               Когда вы так удобно там сидите,
               И место уступать ну кто ж нам рад?
               Сидите, милые, а лучше нас… гоните.
               И  не сердитесь, скоро мы уйдем,
               Вы нас совсем немного потерпите,              
               Простите нас, что мы еще живем.
               И совесть свою спящую простите».                                                                                          

 
        хочеться відповісти на вірш віршом:                                                                         Простите нас, родные старики,
(В семье большой бывают дураки),
И слезы свои горькие утрите.
Вы нас совсем немного потерпите, 
И совесть нашу спящую простите.
И я прошу: «Живите Вы, живите!
И души черствые почаще, Вы, будите,
Надев сегодня Ваши ордена!
(И Вам к лицу ведь ваша седина). 
Простите нас, пожалуйста, простите!
Лицо Вы к внукам снова поверните,
И о войне той страшной расскажите,
Пускай запомнят Ваши имена!
Пускай гордится Вами вся семья!
Наденьте, милые, свои Вы ордена!                   

Чарівний світ поезії

     В нашому селі є багато талантів і ось одни з них юні поетеси: Козаченко Олена учениця 6-го класу і Голуб Марина учениця 8-го класу.22.03 в сільській бібліотеці пройшла зустріч поетес «Чарівний світ поезії». Дівчата прочитали деяки свої вірші:                                                                                                   

             Про весну                                          Вже весна прийшла                           Ласкаве сонечко пригріло                Мов мати зігріла дитину.                   Прийшла ця пора,і все зацвіло:        Бруньки на деревах вже є,                Вже перші квіти збирає дитина.        А небо,чисте,світле,прозоре,              Високо в ньому літають бджоли       Весна – пора щастя та любові.                                                                         Хочеться і нам побажати дівчатам щастя та любові і творчих успіхів!                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

Культура Японії

      Культура Японії- самої незвичайної країни яка до 1854 року залишалась невідомою і всього за 100 років завоювала світ, привертає до себе увагу своїми самими новітніми та сучасними технологічними розробками,якість товару,виробленого в Японії напевно найвища в світі.Ця країна та її мешканці викликають подив і захоплення.

                          Які ж особливості Японії можна відзначити ?

     Одяг – традиційне кімоно без якого неможливо уявити собі Японію,воно не є повсякденним вбранням,а вбранням для особливих моментів життя японців-випускний вечір,весілля,свята. Кімоно - традиційне плаття для урочистих випадків. Ціна кімоно завжди вражає іноземця і це не дивно тому, що ціна  кімоно може бути позамежна.

   

Ще однією особливістю Японії є орігамі.  Хоча історична батьківщина орігамі - Китай, проте розвиток  цього мистецтва почався в Японії.

Дивовижні люди японці - строгі, неприступні, замкнуті в собі, публічно не висловлюють своїх почуттів і в той же час в них живуть абсолютні діти, які займаються орігамі і які роблять кумедні штуковини. Цілком поширене явище в Японії, коли дорослі та літні люди збираються в гуртках за інтересами та майструють з паперу тварин, квіти і багато ще чого.

  

Ікебана, якщо перекладати дослівно означає «живі квіти», ікебана - стародавня традиція вираження почуттів за допомогою вази, квітів і гілок. Ікебана виникла в 6 столітті, коли до Японії через Китай прийшов буддизм і  спочатку було мистецтво складання храмових підношень з квітів богам, і тільки потім, трансформуючись знайшла вже світський характер. У Кіото є прихрамові школа ікебани і по всій Японії налічується більше 3000 шкіл. Мистецтво складання ікебани в Японії зведено на національний рівень, проводяться всілякі виставки, створена Асоціації майстрів ікебани, проводяться фестивалі.

   

Каліграфія - ще одна національна особливість Японії. Кожен японець просто зобов'язаний вміти гарно писати. Мистецтву каліграфії вони вчаться ще в школі.  В Японії існує така професія каліграф. Її особливість - вміти бачити прекрасне у простому, а просте в складному. Каліграф з уклонами до віршування і філософії.Мистецтво каліграфії вимагає уважності і зосередженості. Кожен рух руки, положення тіла мають своє значення.  В ієрогліфах одну лінію пишуть один раз, якщо одну лінію спробувати написати два рази, то зіб'ються енергетичні потоки і не вийде красиво написати ієрогліф.   У східному образотворчому мистецтві можлива тільки одна спроба, так само як і у багатьох бойових мистецтвах, наприклад в Кендо (поєдинок на бамбукових мечах), якщо один раз програв, то переграти це неможливо, так і в мистецтві каліграфії - підправити або дописати неможливо. 

    Про ці та багато інші особливості 14.03 в Куяльницькій бібліотеці переглянули присутні діти в відеоролику «Японія».

Тарас - син України!

                                                                                                                                                                               9 березня виповниться 203 роки від дня народження українського поета,художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченко(1814-1861). Життєвий шлях письменника став знаковим для долі всьго українського народу.Він символізує душу українського народу,втілює його гідність,дух і пам*ять,поет зробив вагомий внесок у скарбницю слов*янської і світової літератури.Ось чому слава його вільно крокує планетою.                                Якщо ви хочете пізнати історію українського народу - зверніться до історичних поем Тараса,цікавитесь звичаями,обрядами,традиціями українців-читайте його драматичні твори, про почуття кохання прочитайте лірику Великого Кобзаря. Поезія його читається легко,ллється як музика.                           Другого березня в Куяльницькій сільській бібліотеці відбувся усний журнал"Тарас - син України":                                                                                          I сторінка журнала "Шляхами великої долі" під час розповіді присутні згадали біографію і долю Кобзаря.  

       II сторінка  "Народився щоб осяяти Україну".Шевченко для України - не просто народний поет і геніальний митець ,а національний пророк,заступник усіх знедолених провидець і в цьому немає перебільшення.                                                III сторінка "Єднає Шевченкове слово".Під час розмови згадали  деякі знамениті твори та вірші  письменника.  

 Актуально в наш час звучать слова поета:     Учітеся читайте                                                                                                    І чужому научайтесь                                                                                            Й свого не цурайтесь...                           Зараз у незалежній Україні мрії Шевченка поступово здійснились.Піднявся рівень національної свідомості ,утверджуються національні ідеали,дух нації його душевна щедрість,немає перешкод для утвердження української мови.                               В бібліотеці оформлена і книжкова виставка "Співець чарівної країни".