25 листопада в нашій біліотеці пройшла бесіда-обговорення "Аб'юзивні стосунки"

Аб’юз – це форма психологічного насильства. Людина-аб’юзер не б’є фізично, а тисне шляхом маніпуляцій, ігор, психологічного тиску і різних хитрощів. Аб’юзер в буквальному сенсі змушує партнера зробити те, чого хоче він сам.

    22 листопада в бібліотеці була оформлена виставка-реквієм "Голодомор. Великий злам."

23 листопада, у суботу, Україна та світ вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років, а також масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

 

   21 листопада в нашій ббліотеці була оформлена книжна викладка "Гідність і свобода українського народа"

Сьогодні День Гідності та Свободи. День, що нагадує нам про силу духу, незламність волі та прагнення нашого народу до свободи й справедливості.

Українці не раз доводили, що не схиляться перед жодними викликами: Майдан 2004 року, Революція Гідності 2013–2014 років, а сьогодні – це боротьба з російським агресором. Ми віримо у справедливість і захищаємо її з честю та гідністю.

Нехай цей день нагадує нам про те, як важливо залишатися згуртованими, підтримувати один одного і вірити у нашу спільну перемогу заради гідного майбутнього для себе та наших дітей. Ми разом здолаємо всі перешкоди на шляху до миру, свободи і процвітання нашої держави.

Вічна пам'ять тим, хто віддав своє життя за гідність і свободу України. Честь і шана нашим Героям, які продовжують боротися за незалежність і майбутнє!

Слава Україні!

  12 листопада напередодні дня народження Остапа Вишні була оформлена книжкова виставка "Життєлюб і оптиміст Остап Вишня"

ОСТАП ВИШНЯ

(1889-1956)

Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко) – новеліст, сатирик, засновник жанру «усмішок» в українській літературі, редактор та сценарист ВУФКУ, член літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», офіцер медичної служби УНР.

Народився письменник 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва, що на Полтавщині, у багатодітній родині. Після закінчення в 1907 р. Київської військово-фельдшерської школи, певний час працює фельдшером у російській армії та в хірургічному відділі лікарні Південно-Західної залізниці. У 1917 році Павло Губенко вступає до Київського університету, але дуже скоро навчання кидає.

Із 1918 р. служить в Армії УНР у медичних частинах, де швидко здобуває ранг начальника медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР. У 1919 р. потрапляє в полон до більшовиків і перебуває в ув’язненні в Харкові аж до 1921 р.

Перший друкований твір письменника виходить під псевдонімом «П. Грунський» у газеті «Народна воля» 2 листопада 1919 року. Це – «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)». Пізніше в тому ж виданні Павло Губенко публікує ще кілька фейлетонів, однак активна творча діяльність розвивається з квітня 1921 р., коли письменник починає роботу в газеті «Вісті ВУЦВК». Разом із ним там певний час працює Олександр Довженко, який окрім публіцистичної діяльності займається малюванням шаржів та карикатур. У митців зав’язуються дружні стосунки, тож Губенко неодноразово пише їдкі памфлети до сатиричних малюнків художника А псевдонімом Остап Вишня письменник уперше підписується під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» 22 липня 1921 р. в «Селянській правді». Уже в 1924 році він видає збірку «Вишневі усмішки (сільські)», чим утверджує новий гумористичний жанр.

Після того, як у 1924 р. до роботи в редакційному секторі ВУФКУ починають залучати письменників із таких літературних угруповань, як «Плуг» і «Гарт», Остап Вишня стає учасником кінопроцесу: виступає як редактор і сценарист («Бурсаки», 1926 р.); разом із В. Поліщуком, Д. Бузьком, О. Досвітнім та іншими митцями очолює раду «Колективу режисерів, літераторів і сценаристів» (КОРЕЛІС), завдання якої – поширення фільмів соціальної та політичної тематики.

Поступово Остап Вишня стає одним із найпопулярніших письменників свого часу, але це не допомагає йому уникнути чергового арешту: у 1933 р. йому висувають звинувачення в контрреволюційній та терористичній діяльності, після чого відсилають у ГУЛАГ. Повноцінно займатися літературною працею письменнику вдається лише після звільнення в 1943 р., коли він щасливо уникає розстрілу й повертається до Києва. Роки таборів не змогли знищити письменницький хист Вишні: він пише ще багато творів, зокрема усім відомі «Як варити і їсти суп із дикої качки» (1945), «Сом» (1953), випускає збірку «Мисливські усмішки» (1956). У 1955 р., за рік до смерті, Остапа Вишню було реабілітовано. Помер письменник 28 вересня 1956 р. 

       31 жовтня в нашій бібліотеці була оформлена виставка "Чарівні казки", які стали цікаві не тільки для дітей, а й для дорослих. Адже усі ми в дитинстві мріяли про чарівну паличку та килим-літак, три горішки для Попелюшки та скатертину самобранку, живу воду та багато іншого, що для кожного було цікаво. 

 „Чарівні казки” – це особливий різновид народних казок, у яких якнайкраще збереглися обряди, звичаї та світогляд наших пращурів. Сюжет великої групи таких казок розгортається навколо героїчної боротьби головного персонажу над злими силами, що гнітять людей, тому такі казки називають також героїчними.