12 листопада напередодні дня народження Остапа Вишні була оформлена книжкова виставка "Життєлюб і оптиміст Остап Вишня"

ОСТАП ВИШНЯ

(1889-1956)

Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко) – новеліст, сатирик, засновник жанру «усмішок» в українській літературі, редактор та сценарист ВУФКУ, член літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», офіцер медичної служби УНР.

Народився письменник 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва, що на Полтавщині, у багатодітній родині. Після закінчення в 1907 р. Київської військово-фельдшерської школи, певний час працює фельдшером у російській армії та в хірургічному відділі лікарні Південно-Західної залізниці. У 1917 році Павло Губенко вступає до Київського університету, але дуже скоро навчання кидає.

Із 1918 р. служить в Армії УНР у медичних частинах, де швидко здобуває ранг начальника медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР. У 1919 р. потрапляє в полон до більшовиків і перебуває в ув’язненні в Харкові аж до 1921 р.

Перший друкований твір письменника виходить під псевдонімом «П. Грунський» у газеті «Народна воля» 2 листопада 1919 року. Це – «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)». Пізніше в тому ж виданні Павло Губенко публікує ще кілька фейлетонів, однак активна творча діяльність розвивається з квітня 1921 р., коли письменник починає роботу в газеті «Вісті ВУЦВК». Разом із ним там певний час працює Олександр Довженко, який окрім публіцистичної діяльності займається малюванням шаржів та карикатур. У митців зав’язуються дружні стосунки, тож Губенко неодноразово пише їдкі памфлети до сатиричних малюнків художника А псевдонімом Остап Вишня письменник уперше підписується під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» 22 липня 1921 р. в «Селянській правді». Уже в 1924 році він видає збірку «Вишневі усмішки (сільські)», чим утверджує новий гумористичний жанр.

Після того, як у 1924 р. до роботи в редакційному секторі ВУФКУ починають залучати письменників із таких літературних угруповань, як «Плуг» і «Гарт», Остап Вишня стає учасником кінопроцесу: виступає як редактор і сценарист («Бурсаки», 1926 р.); разом із В. Поліщуком, Д. Бузьком, О. Досвітнім та іншими митцями очолює раду «Колективу режисерів, літераторів і сценаристів» (КОРЕЛІС), завдання якої – поширення фільмів соціальної та політичної тематики.

Поступово Остап Вишня стає одним із найпопулярніших письменників свого часу, але це не допомагає йому уникнути чергового арешту: у 1933 р. йому висувають звинувачення в контрреволюційній та терористичній діяльності, після чого відсилають у ГУЛАГ. Повноцінно займатися літературною працею письменнику вдається лише після звільнення в 1943 р., коли він щасливо уникає розстрілу й повертається до Києва. Роки таборів не змогли знищити письменницький хист Вишні: він пише ще багато творів, зокрема усім відомі «Як варити і їсти суп із дикої качки» (1945), «Сом» (1953), випускає збірку «Мисливські усмішки» (1956). У 1955 р., за рік до смерті, Остапа Вишню було реабілітовано. Помер письменник 28 вересня 1956 р. 

       31 жовтня в нашій бібліотеці була оформлена виставка "Чарівні казки", які стали цікаві не тільки для дітей, а й для дорослих. Адже усі ми в дитинстві мріяли про чарівну паличку та килим-літак, три горішки для Попелюшки та скатертину самобранку, живу воду та багато іншого, що для кожного було цікаво. 

 „Чарівні казки” – це особливий різновид народних казок, у яких якнайкраще збереглися обряди, звичаї та світогляд наших пращурів. Сюжет великої групи таких казок розгортається навколо героїчної боротьби головного персонажу над злими силами, що гнітять людей, тому такі казки називають також героїчними.

 Українці сьогодні, 25 жовтня, могли приєднатися до Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Акцію проводять щороку до Дня української писемності та мови. Тож колектив Куяльницької сільської ради вирішив перевірити свої знання рідної мови та писемності разом з усією країною.

Цього року авторкою диктанту стала письменниця Оксана Забужко. Текст називається «Магія голосу», його прочитав письменник та військовослужбовець Павло Вишебаба.
 

22 жовтня в бібліотеці пройшов правовий діалог 

"Маю право на ... Я - людина" Діти залюбки спілкувалися про свої права, та розповідали, як відпочивали влітку з батьками. Також обрали собі розмальовки по темі.

Вийшов цікавий діалог.

 

Сьогодні до нашої бібліотеки завітала делегація з Центру зайнятості на чолі з Кунаренко Олегом Михайловичем відвідати дівчат, що плетуть сітки, та поцікавилися їх умовами праці. Також оглянули бібліотеку і книжковий фонд.

 

      Сьогодні в Україні відзначають День захисників та захисниць і День українського козацтва. Історично ці святі пов’язані з церковним святом Покрови Пресвятої Богородиці, їх відзначали в один день. Раніше це було 14 жовтня, але у 2023 році Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, тому змінилась дата святкування Покрови і, відповідно, Дня захисників та захисниць України. В цей день в нашій бібліотеці пройшов відеоперегляд "Козаки-захисники" та була оформлена виставка "На захисті єдиної України"

Вітаю усіх захисників і захисниць України. Ви опора нашої держави. Спокій наших домівок – у ваших надійних і сильних руках.Бажаю щастя, здоров'я і бадьорості духу, впевненості у собі й своїй Україні.

                             Бібліотек@ - вікно у світ

      30 вересня святкуємо день бібліотек

    Всеукраїнський день бібліотек  – це справжній день єдності бібліотекарів, читачів і всієї громадськості, які розуміють вагу і значення бібліотек в житті України.

Це свято, яке відзначають 30 вересня вже 26 років поспіль, не просто нагадує суспільству про важливість бібліотек, а також створює атмосферу підтримки для наших героїв-воїнів, колег і всіх українців, незалежно від їхнього місця перебування сьогодні – у бібліотеці чи в окопі.

Бібліотека тримає цінний зв'язок між минулим, сьогоденням і майбутнім. У бібліотеці гуртуються спільноти й зростають люди майбутнього, а бібліотекарі роблять усе можливе й неможливе, щоб це майбутнє в нас було.

Бібліотека – це й місце співпраці, де люди ростуть і розвиваються, стаючи громадянами майбутньої квітучої України. Адже лише зрілі особистості та суспільство можуть зрозуміти помилки минулого, подолати виклики війни та використати усі можливості для відновлення.

                          В нашій бібліотеці безкоштовний WI-FI

Діти після школи летять до бібліотеки. Щоб хутчіше сісти і пограти за соїми улюбленими місцями.

А коли приходять за книжками, знаходять багато цікавих  книг.

Беруть їх так багато, що важко потім нести додому.

Бібліотекар іноді ділиться пакетами для книг.

Навіть малеча, яка іноді відвідує нашу бібліотеку, бо ходить в дитячий садок залюбки грається іграшками, розглядає гарні і яскраві книжки.

Кожен день разом з бібліотекарем працюють в бібліотеці невтомні трудівниці.

Вони плетуть сітки для ЗСУ.

Також в бібліотеці проходять вчителі курси онлайн, роздруковуєм квитанції та робимо ксерокс.

Бібліотека завжди допоможе усім, хто потребує інформаційної допомоги!

Вас завжди чекають у нашому хабі!