В нашій бібліотеці 15 жовтня оформлена виставка "Нема долі без солі, а без хліба - життя!" до Всесвітнього дня хліба (World Bread Day), яке відзначається щорічно 16 жовтня. Свято було засновано у 2006 році з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів. Вибір дати обумовлений тим, що 16 жовтня 1945 року було створено Продовольчу й сільськогосподарську організацію ООН, яка займалася вирішенням проблем у розвитку сільського господарства і його виробництва. До речі, до цієї ж події приурочене й ще одне свято – Всесвітній день продовольства.

Всесвітній день хліба — це свято, яке відзначається по всьому світу, щоб вшанувати один з найдавніших і найважливіших продуктів людства. Хліб супроводжує нас з самого початку цивілізації, він є символом достатку та життя. У різних культурах хліб займає особливе місце на столі та в серцях людей, і навіть у наш час він зберігає свою популярність і значущість. Існує безліч різновидів хліба: від простих коржів до складних, ароматних буханок з різноманітними добавками. Кожен вид має свою унікальну історію і традиції приготування. Сьогодні ми поговоримо про маловідомі факти про хліб, які, можливо, здивують вас і допоможуть глибше оцінити цей простий, але водночас важливий продукт. Долучайтеся до святкування Всесвітнього дня хліба і дізнайтеся більше про його значення для нашої культури та життя. Цей день — чудова нагода згадати, як хліб об'єднує людей у всьому світі, нагадуючи про спільні цінності та традиції.

В наш час деякі народні традиції, пов’язані з випіканням хліба, забуті, але любов до хліба супроводжуватиме людей завжди.

Існує безліч висловів та приказок про хліб:

Багато снігу — багато хліба.

Без солі, без хліба—немає обіда.

Без хліба —не обід; без капусти — не борщ.

Весна днем красна, а на хліб пісна.

Глибше орати — більше хліба мати.

Давайте, що попало, як не хліб, то сало.

Де оре сошка, там хліба трошки.

Держи хліб на обід, а слово на одвіт.

Дурне й сало без хліба!

Житній хліб —пирогів дід.

Зима без снігу — літо без хліба.

На чорній землі білий хліб родить.

Не буде хліба, не буде й обіда.

 13 жовтня в нашій бібліотеці відбулась зустріч представників ACTED з мешканцями села Вестерничани для підписання договорів.

 1 жовтня в нашій країні настає День захисників і захисниць України, присвячений військовослужбовцям, волонтерам, прикордонникам, ветеранам і всім іншим українцям, які мають відношення до захисту Батьківщини. Ми дякуємо героям за їхній подвиг і прославляємо воїнів, які загинули в бою.

 У День захисника України бажаю Божого захисту для всіх воїнів. Нехай Богородиця своїм покровом укриє від біди, відведе ворогів і допомагає мудрими порадами. Бажаю усім нашим воїнам здійснити свої мрії, бути здоровими та щасливими, якнайшвидше возз'єднатися з рідними. Нехай в усі українські міста повернеться мир і радісний сміх! Дякую за мужність і відвагу!

 19 вересня пройшов день прибирання "Щоб навколо було чисто, прибираєм особисто!"

 12 вересня до Дня українського кіно в бібліотеці була оформлена книжкова виставка "Цей дивовижний світ кіно"

Де́нь украї́нського кіно́ — національне професійне свято працівників кінематографії, яке відзначається в Україні щорічно у другу суботу вересня. «День українського кіно» отримав статус офіційного державного професійного свята в 1996 році. 

В нас є багато екранізованих книг, ось деякі представлені на виставці.

Свято з'явилося з виходом президентського указу 12 січня 1996 року. Не зважаючи на те, що це професійне свято — відзначити його може кожен українець. Адже кіно — це мистецтво, яке здатне формувати національну свідомість, протистояти ворожій пропаганді та доносити правду через екрани. В останні декілька років кіноіндустрія в Україні стрімко розвивається, тож згадаємо, з чого все почалось:

Історія українського кіно:

Як відомо з історії, перше українське кіно зняли у вересні 1896 року. Містом-родоначальником української кінематографії став Харків. Першим оператором кіно в Україні був фотограф Альфред Федецький. Він зняв хронікальні сюжети і в грудні влаштував перший показ в Харківському оперному театрі.

Першою українською кіноактрисою дореволюційного кіно була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві, вона переважно знімалася в Одесі.

Всеукраїнське фотокіноуправління, яке займалося розвитком українського кіно, було засноване у 1922 році.

Інша знакова дата, котру варто відзначити, це 1928 рік — коли почала свою діяльність кінофабрика, яку сьогодні ми знаємо як кіностудію імені Довженка. Вже у 1930 році було знято повноцінний звуковий фільм із цікавою назвою “Симфонія Донбасу”.

Українська школа кіно виховала таки відомих людей як Олександр Довженко, Іван Кавалерідзе, Марк Донський, Сергій Параджанов, Леонід Биков, Леонід Осика, Іван Миколайчук, Богдан Ступка і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

Тож нам дійсно є чим пишатись. Не зважаючи на те, що з часів прийняття незалежності в Україні кіноіндустрія знаходилась на досить низькому рівні, то зараз у неї, можна сказати, відкрилось друге дихання.

Нині українське кіно знову заговорило. Цьому сприяло декілька чинників: фінансова і законодавча підтримка з боку держави, відмова від російського контенту, а також шалена віра і відданість улюбленій справі всіх працівників кінематографа.

Українська кіногалузь на сьогодні одна з небагатьох, що вселяє надію й оптимізм, демонструючи якісно нові зміни і результати, які говорять самі за себе: з кожним роком кількість українських фільмів зростає. З кожним роком український кінопродукт стає все більш затребуваним як вітчизняним кіноглядачем, так і на престижних міжнародних кінофестивалях. 13 українських фільмів упродовж 2014 – 2017 років отримали нагороди чи були номіновані на міжнародних кінофорумах.

Як відзначається День українського кіно? Проводяться різні тематичні заходи, кінопокази, лекції, майстер-класи тощо. Ми ж пропонуємо кожному кіноману також відсвяткувати день українського кінематографу і переглянути хоча б один український фільм.

 

30 серпня до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в селі Куяльник відбувся Всеукраїнський щорічний забіг у пам’ять про загиблих «Шаную воїнів, біжу за героїв України».

У спортивному заході взяли участь понад 100 учасників, серед яких – жителі громади, вихованці ДЮСШ Куяльницької сільської ради, а також співробітники сільської ради на чолі з її головою Сергієм Паламарчуком.

Усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих жителів громади, які віддали життя за свободу і незалежність України.

Пролунав Державний Гімн України.

«Кожен крок, зроблений під час забігу на честь Героїв, уособлює глибоку шану та вдячність до тих, хто проявив мужність і героїзм у боротьбі за незалежність України. Це підтримка наших військовослужбовців, родин загиблих, і щирий вияв пошани тим, хто став на захист України», – наголосив Куяльницький сільський голова Сергій Паламарчук.

Символом марафону є воїн-янгол, який перетинає жовто-блакитну стрічку – знак державності, за яку віддано життя. Його зображення прикрашало футболки учасників.

Герої не вмирають, бо їхня відданість стала основою нашої свободи. Їхня відвага – наш дороговказ. Їхня пам’ять – наша сила.

СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!

 У нашому селі Куяльник на Алеї Слави відбулися урочисті заходи, присвячені Дню пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

До участі в заході долучилися родичі загиблих воїнів, заступник Куяльницького сільського голови з гуманітарних питань Тетяна Кунаренко, секретар Куяльницької сільської ради Тетяна Костюк, староста Вестерничанського старостинського округу Валентина Талмазан, а також місцеві жителі.

На початку заходу прозвучав Державний Гімн України, що символізував єдність та незламність українського народу.

У своїй промові Тетяна Кунаренко наголосила на важливості збереження пам’яті про Героїв: «Воїни, які загинули, віддали найдорожче – своє життя заради нашого майбутнього. Ми робимо все, щоб не згасла пам’ять про Героїв! Дякуємо вам за виховання справжніх патріотів, яких ми ніколи не забудемо. І молимось, аби на цій Алеї не збільшувалась кількість меморіальних стел. Разом ми велика сила, гуртуймося, допомагаймо Збройним Силам України, наближаймо Перемогу, щоб зберегти нашу Україну для прийдешніх поколінь!»

Присутні вшанували полеглих хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальних знаків.

Загиблі Герої назавжди залишаться у серцях українців. Ми схиляємо голови перед їхньою відвагою та незламністю. Їхня боротьба – це наша свобода, їхній подвиг – наш обов’язок жити гідно, з вірою в перемогу та справедливість.

СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!

 26 серпня Куяльницька територіальна громада приймала делегацію з Сатанівської селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області в межах третьої хвилі всеукраїнського проєкту «Пліч-о-пліч», де Куяльницька громада виступає громадою-форпостом.

Проєкт «Пліч-о-пліч» – це державна ініціатива, мета якої – зміцнити спроможність прифронтових та ризикових територій через партнерство з досвідченими громадами, які вже впровадили ефективні практики у сферах безпеки, освіти, медицини, інфраструктури та соціальних послуг.

Сатанівська громада стала партнером Куяльницької громади і готова ділитися знаннями, ресурсами та перевіреними практиками розвитку місцевого самоврядування, соціальної сфери, економіки та бізнесу. Таке партнерство надає форпосту додаткову підтримку для розвитку та реалізації важливих ініціатив.

Робочий візит розпочався зустріччю Сатанівського селищного голови Альберта Собкова з Куяльницьким сільським головою Сергієм Паламарчуком. Гості ознайомилися з діяльністю сільської ради, познайомилися з колективом та переглянули відеоролик про життя і досягнення громади.

Делегація відвідала ЦНАП Куяльницької сільської ради, медичні заклади, побувала у Куяльницькому ОЗО, дитячому садку та Косівському старостаті, де оглянула заклад культури та місцевий музей, а також ознайомилася з розвитком підприємницької діяльності на території села Коси.

Наприкінці візиту сторони обговорили спільні плани, подальші кроки співпраці та можливі нові проєкти.

Куяльницька громада подякувала гостям за активність і щирий інтерес до досвіду форпосту, а партнери з Сатанівської громади – за теплий прийом і відкритість.

«Ми цінуємо можливість співпраці та переконані, що об’єднавши зусилля, зможемо реалізувати ефективні ініціативи для сталого розвитку наших громад», – підсумували учасники зустрічі.

Проєкт «Пліч-о-пліч» доводить: об’єднані громади сильніші. Спільна робота, обмін досвідом і взаємна підтримка допомагають громадам швидше вирішувати проблеми, зміцнювати безпеку, покращувати освіту та медицину, розвивати підприємництво й впевнено рухатися вперед навіть у найскладніші часи.