8 травня в клубі (зав.клубом Дашкова Р.А) села Малий Куяльник під
керівництвом Дроган
С.В. пройшов концерт присвячений Дню Перемоги , а також виступили з привітанням голова сільської
ради Палагнюк Р. М., Возіян
А.А. вручили усім ветеранам подарунки.Після концерту були покладені вінки до пам*ятника загиблим у Великій Вітчизняній війні.
середа, 10 травня 2017 р.
середа, 3 травня 2017 р.
Талановитий майстер
В нашому селі є талановита людина і чудовий вчитель Іскров Олександр Іванович директор Куяльницької ЗОШ 1-3 ступенів .В цьому році йому виповнилось 60 років. Бібліотекарі сільської бібліотеки бажають йому здоров*я, прожити стільки ж і більше ,а також натхнення в роботі,слухняних і старанних школярів.
четвер, 27 квітня 2017 р.
Так розпочалась 26 квітня година пам*яті в Куяльницькій ЗОШ яку проводили учні 6-го класу під керівництвом класного керівника Гаврілаш Н.Л..Діти згадували перші години після трагедії,пожежників які загинули намагаючись загасити полум*я на четвертому реакторі,а також наслідки страшної катастрофи.
Полум*я свічки яку запалили і хвилина мовчання нехай залишить в дитячих серцях пам*ять щоб не повторити трагедії в майбутньому. Також була виставка і презентація книг про Чорнобильську трагедію «Чорнобиль не відходить в минуле».
четвер, 30 березня 2017 р.
Ваш подвиг будемо пам*ятати
Не багато лишилось в нас ветеранів Великої Вітчизняної Війни.На жаль час не лікує їх і їхні спогади про війну ,ось в селі Куяльник живе відомий на весь район ветеран Степан Іванович Моісеєнко дуже добрий і поважний вчитель - винахідник, ми не раз писали про його поранення на війні , життя після війни. 19 березня Степану Івановичу виповнилось 92 роки він вже погано бачить і дуже погано чує, але 30 березня зустрів бібліотекарів за роботою в своїй тепличці. Коли б ми до нього не завітали він завжди зустрічає нас с гумором .Тетяна Григорівна дружина Степана Івановича розповідала нам спогади Степана Івановича про війну. Побажаємо їм всього найкращого здоров*я,спокою частіше зустрічатись з дочкою і онуками. 
Другий
ветеран якого ми провідали 30 березня була Валентина Прокопівна Бабій їй
виповнилось також 92 роки 31 січня .Валентина Прокопівна весело зустріла
нас,показала серветки зв*язані крючком в шапочці теж зв*язаної своїми руками
прочитала напам*ять новий вірш який вона вчила напередодні: ...Простите нас,
что мы еще живем,
Что топчем землю, воздух потребляем,
Благополучье ваше оскорбляя,
Мы ничего взамен не отдаем.
Простите нам морщины, седину,
Что ноют по ночам сердца и души,
Что не забудем мы никак войну--
И тем покой ваш иногда нарушен.
Простите нас за то, что ордена
Хоть раз в году мы все же надеваем,
Что нас в живых оставила война,
И мы вам о себе напоминаем.
Что входим в транспорт часто невпопад,
Когда вы так удобно там сидите,
И место уступать ну кто ж нам рад?
Сидите, милые, а лучше нас… гоните.
И не сердитесь, скоро мы уйдем,
Вы нас совсем немного потерпите,
Простите нас, что мы еще живем.
И совесть свою спящую простите».
Благополучье ваше оскорбляя,
Мы ничего взамен не отдаем.
Простите нам морщины, седину,
Что ноют по ночам сердца и души,
Что не забудем мы никак войну--
И тем покой ваш иногда нарушен.
Простите нас за то, что ордена
Хоть раз в году мы все же надеваем,
Что нас в живых оставила война,
И мы вам о себе напоминаем.
Что входим в транспорт часто невпопад,
Когда вы так удобно там сидите,
И место уступать ну кто ж нам рад?
Сидите, милые, а лучше нас… гоните.
И не сердитесь, скоро мы уйдем,
Вы нас совсем немного потерпите,
Простите нас, что мы еще живем.
И совесть свою спящую простите».
хочеться відповісти на вірш віршом: Простите нас, родные старики,
И слезы свои горькие утрите.
Вы нас совсем немного потерпите,
И совесть нашу спящую простите.
И я прошу: «Живите Вы, живите!
И души черствые почаще, Вы, будите,
Надев сегодня Ваши ордена!
(И Вам к лицу ведь ваша седина).
Простите нас, пожалуйста, простите!
Лицо Вы к внукам снова поверните,
И о войне той страшной расскажите,
Пускай запомнят Ваши имена!
Пускай гордится Вами вся семья!
Наденьте, милые, свои Вы ордена!
середа, 22 березня 2017 р.
Чарівний світ поезії
В нашому селі є багато талантів
і ось одни з них юні поетеси: Козаченко Олена учениця 6-го класу і Голуб Марина
учениця 8-го класу.22.03 в сільській бібліотеці пройшла зустріч поетес «Чарівний
світ поезії». Дівчата прочитали деяки свої вірші:
Про весну Вже весна прийшла Ласкаве сонечко пригріло Мов мати зігріла дитину. Прийшла ця пора,і все зацвіло: Бруньки на деревах вже є, Вже перші квіти збирає дитина. А небо,чисте,світле,прозоре, Високо в ньому літають бджоли Весна – пора щастя та любові. Хочеться і нам побажати дівчатам щастя та любові і творчих успіхів! четвер, 16 березня 2017 р.
Культура Японії
Культура Японії- самої незвичайної
країни яка до 1854 року залишалась невідомою і всього за 100 років завоювала
світ, привертає до себе увагу своїми самими новітніми та сучасними
технологічними розробками,якість товару,виробленого в Японії напевно найвища в
світі.Ця країна та її мешканці викликають подив і захоплення.
Одяг – традиційне кімоно без якого неможливо
уявити собі Японію,воно не є повсякденним вбранням,а вбранням для особливих
моментів життя японців-випускний вечір,весілля,свята.
Кімоно - традиційне
плаття для урочистих випадків. Ціна кімоно завжди вражає іноземця і це не дивно
тому, що ціна кімоно може бути позамежна.
Ще однією особливістю Японії є орігамі. Хоча історична батьківщина орігамі - Китай, проте розвиток цього мистецтва почався в Японії.
Дивовижні люди японці -
строгі, неприступні, замкнуті в собі, публічно не висловлюють своїх почуттів і
в той же час в них живуть абсолютні діти, які займаються орігамі і які роблять
кумедні штуковини. Цілком
поширене явище в Японії, коли дорослі та літні люди збираються в гуртках за
інтересами та майструють з паперу тварин, квіти і багато ще чого.
Ікебана, якщо перекладати дослівно означає «живі квіти», ікебана - стародавня традиція вираження почуттів за допомогою вази, квітів і гілок. Ікебана виникла в 6 столітті, коли до Японії через Китай прийшов буддизм і спочатку було мистецтво складання храмових підношень з квітів богам, і тільки потім, трансформуючись знайшла вже світський характер. У Кіото є прихрамові школа ікебани і по всій Японії налічується більше 3000 шкіл. Мистецтво складання ікебани в Японії зведено на національний рівень, проводяться всілякі виставки, створена Асоціації майстрів ікебани, проводяться фестивалі.
Каліграфія - ще одна національна особливість Японії. Кожен японець просто зобов'язаний вміти гарно писати. Мистецтву каліграфії вони вчаться ще в школі. В Японії існує така професія каліграф. Її особливість - вміти бачити прекрасне у простому, а просте в складному. Каліграф з уклонами до віршування і філософії.Мистецтво каліграфії вимагає уважності і зосередженості. Кожен рух руки, положення тіла мають своє значення. В ієрогліфах одну лінію пишуть один раз, якщо одну лінію спробувати написати два рази, то зіб'ються енергетичні потоки і не вийде красиво написати ієрогліф. У східному образотворчому мистецтві можлива тільки одна спроба, так само як і у багатьох бойових мистецтвах, наприклад в Кендо (поєдинок на бамбукових мечах), якщо один раз програв, то переграти це неможливо, так і в мистецтві каліграфії - підправити або дописати неможливо.
вівторок, 7 березня 2017 р.
Тарас - син України!
9 березня виповниться 203 роки від дня народження українського поета,художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченко(1814-1861). Життєвий шлях письменника став знаковим для долі всьго українського народу.Він символізує душу українського народу,втілює його гідність,дух і пам*ять,поет зробив вагомий внесок у скарбницю слов*янської і світової літератури.Ось чому слава його вільно крокує планетою. Якщо ви хочете пізнати історію українського народу - зверніться до історичних поем Тараса,цікавитесь звичаями,обрядами,традиціями українців-читайте його драматичні твори, про почуття кохання прочитайте лірику Великого Кобзаря. Поезія його читається легко,ллється як музика. Другого березня в Куяльницькій сільській бібліотеці відбувся усний журнал"Тарас - син України": I сторінка журнала "Шляхами великої долі" під час розповіді присутні згадали біографію і долю Кобзаря.
II сторінка "Народився щоб осяяти Україну".Шевченко для України - не просто народний поет і геніальний митець ,а національний пророк,заступник усіх знедолених провидець і в цьому немає перебільшення. III сторінка "Єднає Шевченкове слово".Під час розмови згадали деякі знамениті твори та вірші письменника.
Підписатися на:
Дописи (Atom)













